Великий, -а, -е. 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. Великий дурень. великого стоїти. Много стоить; много значить. велика дорога. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. велика голова. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. великий луг. Такъ называлась у запорожцевъ низменность по лѣвой сторонѣ Днѣпра, ниже о. Хортицы, отъ устья рѣки Мокрой Московки до перваго впаденія въ Днѣпръ р. Конки, покрытая огромнымъ вѣковымъ лѣсомъ, болотной травой и высокими камышами. Січ — мати, а Великий Луг — батько. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. великий піст. Великій постъ. великий понеділок, вівторок и пр. Страстной понедѣльникъ, вторникъ и т. д. велика руїна. Періодъ въ исторіи правобережной України между 1672 и 1678 г. великий час. Продолжительное время. не за великий час. Въ короткое время. великого коліна, великої руки. Знатный, родовитый. 2) Рослый, высокій. Великий рости та розумний будь. Великий до неба, а дурний як треба. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ.
Гуркотне́ча, -чі, ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Перелопатити, -па́чу, -тиш, гл.
1) Залежавшееся въ амбарѣ зерно перебросать лопатою съ цѣлью его просушить.
2) Перетасовать (карты). Що ж ти здаєш карти так, що йому чоло, а мені озадки? Ти їх лучче перелопать.
Позралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зралити, но во многихъ мѣстахъ.
Попрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Выпрямиться.
Прилип, -пу, м. Раст. Galium aparine.
Пуп'янок, -нка, м. 1) Бутонъ; почка. Квітки роскручували свої пуп'яночки. 2) Завязь огуречныхъ растеній. Маленькій огурчикъ. Дам тобі угірок і пуп'янок. З) з пуп'янку. Сызмала. Він і з пуп'янку такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав. Ум. пуп'яночок. Нехай я собі огірочка-пуп'яночка знайду.
Таборовий, -а, -е. Лагерный.
Цабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Поднимать. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. — ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. 3) Бранить, ругать. .
Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?