Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слушно

Слушно нар. 1) Надлежаще. 2) Справедливо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛУШНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛУШНО"
Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув. Мир. Пов. II. 69.
Випліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. виплескатися, -каюся, -єшся, одн. в. виплеснутися, -нуся, -нешся, гл. Выплескиваться, выплескаться, выплеснуться, вылиться. Аж вода з ночов випліскувалася. Мир. Пов. II. 86.
Гнійний, -а, -е. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Камен. у. 2) Гнойный.
Гріхува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Считать грѣхомъ, почитать себѣ за грѣхъ. Я гріхувався воза мастити в неділю. Камен. у.
Заміря́ння, -ня, с. 1) Намѣреніе. 2) Замахиванье, намѣреніе ударить. Ні лайка, ні заміряння Максимове нічого їм не подіяли: він заміриться — утечуть, а там зирк! — уп'ять ідуть і дратують його. Чуб. II. 665.
Надсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надсу́нути, -ну, -неш, гл. Пододвигать, пододвинуть.
Похнюпити, -плю, -пиш, гл. Опустить (голову), повѣсить (носъ). Позад всіх ішов молодий, похнюпивши ніс. Стор. МПр. 55.
Служенька, -ки, ж. 1) Ум. отъ слуга. 2) = службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку. АД. І. 1.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя. АД. І. 28.
Хвиль, -ля, м. 1) Валетъ въ картахъ. 2) Названіе игры въ карты и козырной дамы въ той же игрѣ. КС. 1887. VI. 365.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛУШНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.