Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спотич

Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОТИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОТИЧ"
Вапна, -ни, ж. и вапно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157.
Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Загрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузити. Черк. у.
Затурбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Захлопотаться, засуетиться.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Негіда, -ди, об. Негодникъ, негодница. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Пахощі, -щів, ж. мн. Ароматъ, благоуханіе. Любисточок — для любощів, василечок — для пахощів. Н. п. Було багацько квіток, багацько пахощів. Левиц. Пов. 174.
Попідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Подсунуть, пододвинуть (во множествѣ).
Фірма, -ми, ж. 1) Форма (для отливки изъ металла, для печеній). Шух. І. 216, 281, 283, 298. 2) Родъ глинянаго подсвѣчника, по формѣ нѣсколько напоминающаго крендель. Вх. Зн. 75.
Шовкун, -на, м. Безплодное тутовое дерево.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОТИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.