Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

станівкий

Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж. Н. Вол. у. 2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАНІВКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАНІВКИЙ"
Глибінь, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Косарка, -ки, ж. 1) Сѣнокосильная машина. Екатер. у. ( Залюбовск.). 2) мн. = косарик 2. Вх. Пч. І. 10.
Лука́во нар. Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. Котл. Ен.
Мухавка, -ки, ж. Насѣк. мокрица. Oniscus murarius. Вх. Уг. 253.  
Пасовисько, -ка, с. = пасовище. Шух. І. 185. Приймив ялівочку на пасовиско. Гн. II. 204.
Повисікати, -каю, -єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Попарити, -рю, -риш, гл. 1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі. Грин. І. 243. 2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Грин. III. 674. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками). Мир. ХРВ. 268.
Скупитися 1, -плюся, -пишся, гл. Соединиться, собраться. Старшина.... скупилась тісно, плечем поуз плече. К. ЧР. 341.
Суховень, -вня, м. День безъ росы.
Шпет, -ту, м. = шпета. до шпе́ту. Какъ слѣдуетъ, красиво. Чоботи щоб були до шпету. Конот. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАНІВКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.