Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

статний

Статний, -а, -е. , статній, -я, -є. 1) = статечний. Черк. у. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. Васильк. у. 2) Зажиточный. Статній ґазда. Шух. І. 106. 3) О верхней одеждѣ: длиннополый. Гол. Од. 52. 4) ста́тний вечір = свят-вечір. МУЕ. III. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАТНИЙ"
Вз... Cм. уз...
Домча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Домчаться.
Єрепу́д, -да, м. Малорослый, но тяжелый человѣкъ.
Зачерви́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться червями.
Згина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Чуб. V. 67. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся. Мет. 459.
Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
Охайливий, -а, -е. = охайний 1.
Перешматувати, -ту́ю, -єш, гл. Перервать.
Покій II, -ко́ю, м. Комната. Прошу, серце, до покою, потворимо з тобою. Н. п. Та привели Бондарівну в покої високі. Грин. III. 614. А пани все по покоях ходять. МВ. (О. 1862. III. 54). Ум. поно́їк, покійчик. За тим покойом є покійник. Драг. 307.
Сутемний, -а, -е. Сильно темный, почти черный. Обличчям сутемний, як пам'яткова мідь (негръ). К. Дз. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.