Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

статний

Статний, -а, -е. , статній, -я, -є. 1) = статечний. Черк. у. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. Васильк. у. 2) Зажиточный. Статній ґазда. Шух. І. 106. 3) О верхней одеждѣ: длиннополый. Гол. Од. 52. 4) ста́тний вечір = свят-вечір. МУЕ. III. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАТНИЙ"
Бости, боду, -деш, гл. Бодать. Угор. Бик боде. Вх. Лем. 394.
Зале́жний, -а, -е. 1) Зависимый. 2) Залежавшійся, запасной. О, в того є залежні гроші. Камен. у.
Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Острішок, -шка, м. 1) Нижній край соломенной крыши на постройкѣ. 2) Родъ крыши положенной поверхъ плетня. Чуб. V. 593. Усі кури на сідалі, півень на острішку. Н. п.
Подзюбати, -баю, -єш, гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
Потупати, -паю, -єш, гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали. Г. Барв. 351.
Прорити, -ся. Cм. проривати, -ся.
Пугачевий, -а, -е. Относящійся къ филину.
Слопець, -пця, м. Родъ ловушки для птицъ. Угор.
Стокротне нар. = стокрот. Біг вам стокротне надгородить. Фр. Пр. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.