Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стокротний

Стокротний, -а, -е. Стократный. Федьк. І. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОКРОТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОКРОТНИЙ"
Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Вибачний, -а, -е. Извиняющій, прощающій. будьте вибачні. Извините, простите. Вх. Лем. 397.
Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Викришитися, -шуся, -шишся, гл. Выкрошиться.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Маля́рський, -а, -е. 1) Принадлежащій живописцу. 2) Малярный, малярскій.
Приставка, -ки, ж. Доставка. Херс. г.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Тупіньки Ум. отъ тупі.
Шерстка, -ки, ж. = шерстина. Перед світом перекидається зайцем: одна шерстка золота, друга срібна. Чуб. II. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОКРОТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.