Вимірювати, -рюю, -єш, виміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́міряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрять, измѣрить, промѣрить. Вони вимірять, скільки аршин буде в цьому демикитоні.
Затала́патися, -паюся, -єшся, гл. Зашлепаться въ грязи, забрызгаться грязью. Глянь, як заталапалась, і тварі не знать.
Захвирсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Задосадовать, запечалиться. Іуда Христа жидам продав, і о том вельми захвирсував.
Згаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш.
Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником».
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Почимчикував майданом. І отто зараз кудись почимчикував.
Примха, -хи, ж.
1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи.
2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Знахарство.
П'ятка, -ки, ж. 1) Пятка. 2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п'ятки. 3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). 4) Пятерка въ картахъ. 5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. Бджоли у п'ятку назілки кидають. 6) Задняя часть косы около рукоятки. Cм. коса. 7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. Двері на п'ятці. 8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. 9) Часть веретена. Cм. веретено 1. 10) Часть сапіни (Cм.).
Розвернути, -ся. Cм. розвертати, -ся.
Ручитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху.
