Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струга

Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУГА"
Апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
За́здро нар. Завидно. Н. Вол. у. Треба крам, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. 182.
Набавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. наба́витися, -влюся, -вишся, гл. Вдоволь веселиться, — повеселиться. Нім вони ся набавили, штирі свічки спалало. Гол. І. 81.
Недобачати, -ча́ю, -єш, гл. Плохо видѣть, имѣть слабое зрѣніе; не замѣчать.
Пліщ, -ща, м. = лящ 1. Вх. Пч. II. 18.
Покропити Cм. покропляти.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Розчисляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розчислити, -лю, -лиш, гл. Разсчитывать, разсчитать. Я ж тії гроші розумом розчислю. Чуб. III. 271.
Смілий, -а, -е. Смѣлый. МВ. (О. 1862. III. 55). Ум. сміленький, сміле́сенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.