Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струць

Струць, -ця, м. Дуракъ. Борз. у. Струць задесенський. Ном. № 13617.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЦЬ"
Весела, -лої, ж. = веселка. Вх. Зн. 6.
Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. вівчарик.
Ґльоґ, -ґа, м. = Ґлеґ. Ном. № 12571.
Напита́ти, -та́ю, -єш, гл. Найти кого-нибудь разспрашивая. напитати кло́поту (біди, лиха). Нажить хлопотъ (бѣды, горя).  
Охочекомонний, -а, -е. Принадлежащій къ вольной кавалеріи — військо. Вольная кавалерія.
Повільно нар. 1) Свободно, вольно. 2) Свободно, просторно. В хаті стало повільніше, 3) Умѣренно. 4) Медленно. Ум. повільне́нько. То дощ, то знов спека, пита що й Боже! А як би повільненько, то хліб кращий був би. Черниг. у.
Понамокати, -каємо, -єте, гл. Намокнуть (о многихъ).
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця. Гол. II. 540.
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
Фафрати, -раю, -єш, гл. Невнятно говорить, шепелявить. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.