Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струць

Струць, -ця, м. Дуракъ. Борз. у. Струць задесенський. Ном. № 13617.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЦЬ"
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Гольце́м нар. = Гільцем. Покинула мене гольцем голого. Н. Вол. у.
Дерно́вий, -а, -е. Выложенный дерномъ.
Негідний, -а, -е. 1) Недостойный. 2) Негодный, мерзкій. Бодай лиш не мати дитину негідну. Гол. III. 454.
Пантофель, -фля, м. = пантохвель. Чуб. І. 235.
Порозглядати, -даю, -єш, гл. Разсмотрѣть (многихъ). Я їх усіх порозглядав добре.
Поспонувати, -ную, -єш, гл. Ругать, поносить. Вх. Зн. 54.
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ. Шух. І. 185.
Тремтіння, -ня, с. Дрожаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.