Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Мокрий дощу не боїться. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ув. дощи́ще.
Жлукта́ння, -ня, с. Питье воды съ жадностью.
Забрести́, -реду́, -де́ш, гл. 1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? — в го́лову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ).
Заживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Наѣсться, насытиться. Зажививсь, як собака мухою.
Лапай, -пая, м. Съ большими неуклюжими лапами, руками. Золотонош. у.
Льод, -ду, м. = лід. од льо́ду до льо́ду. Годъ. Ум. льодок, льодочок. Бігла кізонька льодком-льодком.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo.
Розстаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Раздобыть. Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку. Як розстараєтесь грошей, заплатите мені.
Снітяк, -ка, м. Орѣхъ безъ зерна и заплѣсневѣлый.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
