Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

таловірка

Таловірка, -ки, ж. Родъ седьдя. Вісім хур провадив риби: там був оселедець, лящ, сула, тарань, чахоня, чабаки, севрюга, короп, щука, таловірка, лин і окунь. Мкр. H. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛОВІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛОВІРКА"
Відгортатися, -таюся, -єшся, сов. в. відгорнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. Єсть там такий млин і дванадцять каміней, що само і мелеться, і само насипається, само відгортається і само в мішки набивається. Рудч. Ск. І. 123. 2) Отворачиваеться, отворотиться. 3) Перестать ласкаться. Пригорнулась дівчина до козака, як сонечко зійшло, а відгорнулася, як сонечко зайшло.
Каменистий, -а, -е. Каменистый. Инше ж (зерно) упало на каменистому. Єв. Мр. IV. 5.
Лаштування, -ня, с. 1) Приготовленіе, снаряженіе. 2) = лаштунки 1.
Льоне́ць, -нця́, м.дикий. Раст. Linaria arvensis. Вх. Пч. І. 11.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у.
Позсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и зсадити, но во множествѣ. Узяв та й позсаджував дітей на віз. О. 1861. V. 71.  
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у.
Тиририкати, -каю, -єш, гл. = тирикати. Шейк.
Царствечко, -ка, с. Ум. отъ царство.
Черевичник, -ка, м. 1) Башмачникъ. 2) Раст. Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАЛОВІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.