Величати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Один одного звикли добродіями величати.
2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи.
Иний, -а, -е. = инший. Мав хтось иний родитися, та кури запіли.
Лі́гма нар. 1) Лежнемъ. То на полі, то в господі лігма не лежали. 2) Лігма. Горизонтально.
Милува́ти 2, -лую, -єш, гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Як де попаде чужу дитину, то вже цілує і милує. Холодок ніби лащився до лиця, милував його.
Моска́лик, -ка, м. 1) Ум. отъ моска́ль. 2) Родъ морской рыбы. Потім посипались з матні на берег здорові лакерди... заблищали червоно — золоті москалики. 3) Жучокъ Сосcinella quintempunctata.
Перелесник, -ка, м. Первонач. значеніе: искуситель. Так называется бѣсъ, въ видѣ огненнаго змѣя (— метеоръ), летающій къ женщинѣ. Коли б не тирлич, був би я твій панич, — каже перелесник-чорт любі дівчині, коли мав проти його зілля тирлич при собі.
Пічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ піч.
2) Въ обжигальной печи передняя ея часть, гдѣ нѣтъ госуды, а горятъ лишь дрова.
3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ игрѣ того же имени.
4) Продолговатая вырѣзка въ ухѣ овцы — клеймо для опознанія своей овцы.
Побазікати, -каю, -єш, гл. Поболтать, потолковать, побалагурить. Як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать.
Позабризкувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці.
Утримати, -ся. Cм. утримувати, -ся.
