Багатшати, -шаю, -єш, гл. = Багатіти.
Багацько нар. = багато. У Бога багацько, то й нам дасть. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє.
Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій.
Дура́к, -ка́, м. = дурень. Піди ж ти, чумак, піди ж ти, дурак, піди ж та проспись, із умом ізберись.
Ласкавість, -вости, ж. Кротость, ласковость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її.
Нагуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Нагулять, накутить. Ой літа ж мої молоденькі, все ви те нагуляли. 2) — са́ла. Раздобрѣть, растолстѣть.
Пороз'язувати, -зую, -єш, гл. = порозв'язувати.
Росколупати Cм. росколуплювати.
Шпиль, -ля, м.
1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.
2) Част. м'яльници (Cм.). Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.
Шпичак, -ка, м.
1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників.
