Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу.
Вавонька, -ки
Діжу́н, -на́, м. = Діж.
Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора.
Нявк, -ку, м. = нявкання.
Ошешелитися, -люся, -лишся, гл. Оборваться и упасть съ высоты.
Повчити, -чу, -чиш, гл. Сооружать? мастерить? Хату повчу, та й не сповчу й досі.
Самостайно, самостійно, нар. Самостоятельно.
Шруб, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ум. шрубо́к.
Шупити, -плю, -пиш, гл. Смыслить, понимать. Не вміє нічого невістка зробити, а-ні-же не шупить у господарстві. Шупить Сірко, де кабана смалять. Та я то трохи і в картах шуплю.
