Балагула, -ли, ж.
1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи.
2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ.
3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. Послав свого візнику попитати дороги.
Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
Одиначка, -ки, ж. 1) Единственная дочь. Батько й мати любили мене, одиначку, вельми. Що то вже одиначка! 2) Рублевый кредитный билетъ. Він дав мені троячку, а я йому здачі одиначку, а мені осталось два рублі.
Окрадати, -да́ю, -єш, гл. = обкрадати.
Отіпанка, -ки, ж.
1) Оборванная женщина.
2) = отіпання.
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці.
Полувал, -лу, м. Цѣльная плотная кожа, преимущественно воловая, выдѣланная преимущественно для подошвъ.
Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю.
