Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тика

Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. ти́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКА"
Іменинник, -ка, м. Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).
Кипарисовий, -а, -е. Кипарисный, кипарисовый. Роздаю всім кипарисові хрестики та пляшечки з почаєвською водою. Левиц. ПЙО. І. 387.
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит. Вх. Уг. 248.
Одамашковий, -а, -е. и пр = адамашковий и пр.
Порозштовхувати, -хую, -єш, гл. Растолкать (многихъ).
Пригвоздити, -джу́, -ди́ш, гл. Приткнуть, поставить. Нема де й так повернуться, — куди ти ще ослона пригвоздит. Зміев. у.
Сапальниця, -ці, ж. Полольщица.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365.
Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею. Полт.
Челядник, -ка, м. Слуга, наемный работникъ. Драг. 162. Ном. № 10318. Як буть поганим хазяїном, так краще гарним челядником. Грин. ІІ. 309. Одягаєшся, як попів челядник. Ном. № 11167. Ум. челядни́ченько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.