Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо.
Будовця, -ці, м. = будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він.
Каміння, -ня, с. соб.
1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові.
2) Жернова.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Машту́ла, -ли, об. Неотеса (о человѣкѣ). Прийшов у банок такий маштула, шо й слова не вміє вимовити, а грошви як витяг, так аж усі члени жахнулись. Cм. манула 2.
Му́тно нар. Мутно.
Муштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Быть на ученіи (о солд.), обучаться военнымъ пріемамъ. Поки салдати муштрувались, то капитан частісінько поглядав на Оксану. 2) Возиться. Муштруйся перед дзеркалом цілий день.
Норовливий, -а, -е. = норовистий.
Поновити, -ся. Cм. поновляти, -ся.
Шпаченько, -ка, м. Ум. отъ шпак.
