Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка?
Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув.
Ґратча́стий, -а, -е. 1) Рѣшетчатый. 2) Клѣтчатый.
Значок, -чка, м. Значокъ. Веліли вони тобі сії значки до рук приймати, а мені листи королевські оддати. Дума.
Підтіпанка, -ки, ж.
1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ.
2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло.
Посмішний, -а, -е. = посмітливий.
Ремез, -за, м. Птица: ремезъ, Parus pendulinus. Ой ремезе, ремезочку, не клади гнізда у вершині Дністра. Ум. реме́зонько, ремезо́чок.
Татеньків, -кова, -ве Отцовскій.
Хвошти, -тів Сегментъ въ колесѣ.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.
