Бризь! меж. 1) Выражаетъ брызганіе. 2) Трахъ! Я ударив коня, а він бризь об землю.
Дзе́ркальце, -ця, с. Ум. отъ дзеркало.
Дурнові́с, -су, м. = дармовіс 2.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Коштовний, -а, -е. 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував.
2) Драгоцѣнный.
Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ.
Набавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. наба́витися, -влюся, -вишся, гл. Вдоволь веселиться, — повеселиться. Нім вони ся набавили, штирі свічки спалало.
Підніб'я, -б'я, с. = піднебення 1.
Усаджувати, -джую, -єш, сов. в. усадити, -джу, -диш, гл.
1) Всаживать, всадить, посадить. В темницю всадіте. Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте — все буде однака.
2) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Всадив ножа в груди.
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати.
