Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трудящий

Трудящий, -а, -е. 1) = трудячий. А трудяще, а чепурне, а роботяще. Шевч. Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого. Г. Барв. 173. 2) Трудовой, заработанный трудомъ. Трудяща копійка годує довіку. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДЯЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДЯЩИЙ"
Вечерниця, -ці, ж. Вечерняя звѣзда, Венера. Вх. Лем. 397.
Вишкірити, -ся. Cм. вишкіряти, -ся.
Дереви́ченько, -ка, с. Ум. отъ дерево.
Джиґу́ха, -хи, ж. 1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое. 2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Черниг. г. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка. Ном. № 11341.
Парняга, -ги, м. Ув. отъ парень. Грин. II. 341.
Переиначити, -ся. Cм. переиначувати, -ся.
Поплюгавіти, -віємо, -єте, гл. = споганіти, но во множествѣ.
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
Рундук, -ка, м. 1) Крыльцо. Його мати старая на рундуку стояла, все плакала, ридала. Чуб. V. 980. Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям. К. ЧР. 211. 2) Ларь на базарной площади. Ум. рундучок. МВ. ІІ. 32.
Тарлабан, -на, м. Раст. Spiraea Filipendula L. Анн. 339.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУДЯЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.