Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трудящий

Трудящий, -а, -е. 1) = трудячий. А трудяще, а чепурне, а роботяще. Шевч. Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого. Г. Барв. 173. 2) Трудовой, заработанный трудомъ. Трудяща копійка годує довіку. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДЯЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДЯЩИЙ"
Ангеля́нський, -а, -е. Англійскій. В каптанах ангелянського сукна дорогого. О. 1862. II. 56.
Відповідно нар. Соотвѣтственно.
Друкува́ння, -ня, с. Печатаніе.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. Котл. Ен. VI. 41. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий! Харьк.
Обхистити, -щу́, -сти́ш, гл. Огородить. У мене двір нічим не обхищений. Волч. у.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи. К. ЧР. 197.
Швендя, -ді, об. 1) Праздношатающійся, праздношатающаяся, непосѣда. 2) шве́нді справля́ти. Слоняться.
Штуц, -ца, м. Штуцеръ, ружье. А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати. Гол. III. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУДЯЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.