Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трюхикати

Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЮХИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЮХИКАТИ"
Жовту́шка, -ки, ж. Раст. Helichrisum arenarium. ЗЮЗО. І. 124.
Захорошиты, -шію, -ешъ, гл. Похорошѣть.
Носюра, -ри, м. Ув. отъ ніс.
Поцвіркати, -каю, -єш, гл. = поцвірчати.
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ. Левиц. І. (Правда, 1868, 545).
Ряндя, -дя, с. Лохмотье, тряпье. Угор.
Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком. Левиц. І. 32.
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами. Рудч. Чп. 255.
Харлак, -ка, м. = харпак. Мій тато був багатіший, та не свистав у церкві, а ти такий харлак, та свищеш. Грин. І. 228.
Циприс, -са, м. Кипарисъ. МУЕ. І. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЮХИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.