Вивершувати, -шую, -єш, сов. в. вивершити, -шу, -шиш, гл.
1) Дѣлать, слѣлать верхъ. Вивершити стіг.
2) Насыпать, насыпать выше краевъ.
3) Завершать, завершить, исполнить.
Дзя́ма, -ми, ж. Говяжій отваръ.
Дудло́, -ла, с. = дупло.
Захита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Зашататься, заколебаться. Захиталась, відчинилась мертвецькая хата. 2) Поколебаться. Положи печаль на Бога, підкрепить він твою неміч і не дасть серед напасти захитатися святому.
Кришеник, -ка, м. Ломтикъ, кусокъ. Чи шматок хліба, чи кільце ковбаски, чи сала кришеник, то все так на столах перед ними й лежить. Чортів кришеник. Бранное выраженіе.
Поперечісувати, -сую, -єш, гл. Перечесать (многихъ).
Спалити, -лю, -лиш, гл.
1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале.
2) Опалить (солнцемъ кожу).
3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало.
Справлятися, -вляюся, -єшся, сов. в. справитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться, дѣлать, сдѣлать свое дѣло. Лу, справивсь, — гляди ж, щоб і друге діло зробив. 2) Примириться, кончить полюбовно.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа.
Чергуватися, -гуюся, -єшся, гл.
1) Чередоваться.
2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: «Лізь ти.» Стали чергуватись, кому б піти.
