Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тягучий

Тягучий, -а, -е. Который тянется, растяжимый, упругій, эластичный. Тягуче кісто — коржа не можна роскачать: що роскачаю, то воно знов збіжиться. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЧИЙ"
Глимання, -ня, с. Глотаніе, жадное проглатываніе.
Дряпу́га, -ги, об. = дряпіка.
За́крутень, -тня, м. = завертка 1. Вся нива закрутнями унизана. Мир. ХРВ. 25.
Змести Cм. змітати.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности. Харьк.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного. Ном. № 5821.
Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.
Роздродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!... загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.
Сонюга, -ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Конст. у. Ум. сонюжка.
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯГУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.