Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тягучий

Тягучий, -а, -е. Который тянется, растяжимый, упругій, эластичный. Тягуче кісто — коржа не можна роскачать: що роскачаю, то воно знов збіжиться. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЧИЙ"
Авря́к, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.
Баривка, -ки, ж. = барилка. Вх. Лем. 390. Ум. барилочка.
Бевзь, -зя, м. Олухъ, болванъ, простофиля. Який бо ти бевзь! Шевч.
Бушки! Дѣтск. = бусі.
Вислужний, -а, -е. Услужливый, готовый къ услугамъ. Вх. Лем. 398.
Крівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавляться.
Лебедя 2, -дя́ти, с. Лебеденокъ. Гиля, гиля, лебедята, додому! Горе ж тому лебедеві самому. Н. п. Там плавала біла ледедонька з маленькими лебедятами. Ум. лебедятко, лебедя́точко.
Нарі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нарі́затися, -рі́жуся, -жешся, гл. Натыкаться, наткнуться. Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й аминь йому. О. 1862. II. Кух. 64.
Пекарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься хлѣбопеченіемъ.
Попригладжувати, -джую, -єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯГУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.