Виверні, -нів, м. = иверень. В городі дуба рубають, за город виверні летять.
Випроваджати, -джаю, -єш и випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Відрадість, -дости, ж. Отрада, утѣшеніе. Ой молодосте, відрадосте! Шукав одрадости між козаками. Cм. відрада, відрадність.
Горю́чий, -а, -е. Горючій. Ясен — горюче дерево.
Докупи́ти Cм. докупати.
Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно.
Облавом нар. Сплошной массой. Як почало роставати, то вода йшла рівчачками, а тепер, як дуже ростам, — йде облавом.
Плескати, -щу, -щеш, гл.
1) Плескать. А нащо було плескати на його водою?
2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще.
3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста!
4) У кузнецовъ: клепать.
5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду?
6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати.
Туча, -чі, ж. Гроза. Гряду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Ум. тучка.
