Вишкрябувати, -бую, -єш, сов. в. вишкрябати, -баю, -єш, гл. Выцарапывать, выцарапать.
Ґловень, -вня, м. Доска, которою прикрывается заборъ или частоколъ поверхъ ушул.
Заса́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. засапатися, -паюся, -єшся, гл. Запихиваться, запыхаться. Втомивсь, засапавсь, спотикався. — Чого ж ти так засапалась? — Я мовчу: не здишусь.
Ме́льник, -ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ум. ме́льничок, мельниче́нько.
Парх, -ха, м. 1) Паршъ. І так вони (жиди) їли засмерджені перепелиці, а з того подіставали пархи. Б) Бранное названіе еврея. Парх пархом где верхом соли купити, пархи солити.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити.
Прикидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась. 2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ.
