Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Жура́т, -та, м. Судья.
Замчи́сько, -ка, с. = замчище.
Зомлілий, -а, -е. Обомлѣвшій. Її зомліла душа.
Ошимок, -мка, м. Кусокъ хлѣба. Наламала ошимків.
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені.
Позапитувати, -тую, -єш, гл. Спросить (многихъ).
Попаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить (во множествѣ). Усю одежу попаскудив.
Стулень, -льня, м.
1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці.
2) Vulva.
