Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уманити

Уманити Cм. уманювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМАНИТИ"
Зажа́ртість, -тости, ж. Ожесточеніе, злоба.
Звіри́нка, -ки, ж. Ум. отъ звірина.
Лакувати, -ку́ю, -єш, гл. Лакировать. Херс. у.
Наріка́ння, -ня, с. Ропотъ, жалоба. Посипались кепкування й нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр.
Обгортка, -ки, ж. 1) Одежда, носимая въ части Галиціи женщинами вмѣсто юбки: кусокъ шерстяной матеріи, тканой полосами (поперемѣнно черной и темнокрасной), которой обвертывается женщина по рубашкѣ на мѣстѣ юбки, подвязывая ее въ поясницѣ кромкой. Гол. Од. 71. Kolb. І. 40. 2) Обложка книги. Перегорнув обгортку. Св. Л. 42.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Понадоювати, -доюю, -єш, гл. Надоить (во множествѣ). Чотирі корови держать та по тричі на день доять. Шо того молока понадоюють! Богодух. у.
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Садовник, -ка, м. = садівник. Грин. II. 260.
Тьопатися, -паюся, -єшся, гл. Идти, брести по грязи. І став би я тьопатись за сорок верстов. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.