Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уположитися

Уположитися, -жуся, -шишся, гл. Отелиться. Шух. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОЛОЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОЛОЖИТИСЯ"
За́плід, -лоду, м. 1) Оплодотвореніе. 2) Расплодъ. Купила курочку на заплід.
Змагнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Возразить, заспорить. Всяке обіждає, корить, а вона і не змагнеться. Г. Барв. 14.
Миліо́н, -ну, м. Милліонъ. Сонце завбільшки таке, що з нього можна б зробити сливе півтора миліони наших земель. Дещо, 25.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Рудч. Чп. 89. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». О. 1861. XI. 56. 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Мир. ХРВ. 125. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. Грин. III. 312. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. МВ. І. 44. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. Мир. Пов. II. 78. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Єв. Л. І. 16. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Левиц. І. 497. Наверни мене на жидівську віру. Мнж. 122. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. Черниг. г. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. МВ. І. 28. Він хоч і прогуля, так він і наверне. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Наздоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. наздогна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать, настигать, настигнуть. Біг, бач, дак не випередить і не наздожене. Рудч. Ск. II. 186.
Порано нар. Рановато. Квітки робленої було ще надівати не дає: порано ще каже, небого, ще вигуляйся, підіймись на кірх, — тоді й квітки. Г. Барв. 65. Порано встала. Г. Барв. 73.
Прив'язувати, -зую, -єш, сов. в. прив'язати, -жу, -жеш, гл. Привязывать, привязать. Прив'язала коня до берестонька. Мет. 19.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння. Рк. Левиц.
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.  
Шумела, -ли, ж. = шумелинє. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОЛОЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.