Блеск, -ку, м. = блиск. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. пішов з блеску світа. Исчезъ.
Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці.
Дошкребти́, -бу́, -бе́ш, гл. и пр. = доскребти и пр.
Заї́жджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Заїжджому росказувала бабуся про убогі вжитки.
Заплакну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Всплакнуть. Иноді було й заплакне.
Зара́нше нар. = зарані. Коли б пан Феб од перепою заранше в воду не заліз. Паси, та й заранше пригонь.
Перевалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. перевали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Переваливаться, перевалиться.
Скриня, -ні, ж. 1) Сундукъ. Добра господиня, коли повна скриня. 2) Въ мельницѣ: ящикъ, въ который падаетъ мука. 3) Въ водяной мельницѣ: шлюзъ, пространство, заполненное водой передъ заставкою. Ум. скринька, скринечка.
Тиртак, -ка, м. = тартак.
Черлениця, -ці, ж. ? Закувала зозуленька ой під черленицев.