Забльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заблюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. 1) Начинать, начать блевать, рвать. 2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами.
Залопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Защемить. Сіль зайшла у виразку, — так залоптало.
Зоря, -рі, ж.
1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя.
2) Заря. Чи то зоря розсвітає? на зорю займається. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло.
Майсте́рія, -рії, ж. соб. Инструменты, принадлежности мастерства. У того стельмаха однії майстерії на два вози не забереш. Самих сокир п'ять чи більше либонь. Майстерія швецька, столярська, кравецька.
Нали́плий, -а, -е. Налипшій.
Паламарка, -ки, ж. Жена пономаря. Скажу Гальці й титарівні, скажу й паламарці.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
Совиний, -а, -е. Совиный. Совина лапа. Совині очі.
Уміцнити Cм. уміцняти.
Цмокотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якотіти. Мокра нива: як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.
