Голоруч нар.
1) Голыми руками. Вхопив жарину голоруч.
2) Съ пустыми руками. Хто ж продасть, як піду я голоруч? дайте грошей.
Дото́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. доточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.
Мно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку.
Овсище, -ща, с. = вівсище.
Підбрехати Cм. підбріхувати.
Плавкий, -а́, -е́ 1) Хорошо плавающій.
2) Плавный.
3) Ровный, гладкій, скользкій. У панів усе плавке за що не візьмешся: чи стіл, чи ослінчик, — таке все плавке, гладеньке. — шлях. Ровная, гладкая санная дорога. плавкі сани. Сани легкія на ходу.
Побагато нар. Помногу. Вони здорово роблять, за те ж і їдять небагато.
Поріччя, -чя, с. Прирѣчная мѣстность.
Поцокотати, -чу́, -чеш и поцокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Постучать.
2) Пострекотать.
3) Быстро поговорить.
Хапати, -паю, -єш, гл. 1) Хватать, схватывать. Стали близько к бережку припливати і рученьками за білий камінь хапати. Так хапає, як собака рве. 2) Воровать, красть. На вовка тільки поговір, а овечок Трохим хапає. 3) Брать взятки. Та й здорово він хабарі хапає. 4) Ѣсть съ жадностью. Хазяїн їсть тіки так, показує ложку.... а циган таки добре хапав, бо вимерхався не снідавши й нічого. 5) Хватать, быть достаточнымъ. На чужій землі хата і сніп на чужій землі; зажнем стільки, що й не хапає.
