Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утроїти

Утроїти, -рою, -їш, гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо. Стор. МПр. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТРОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТРОЇТИ"
Дві́чі чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Знакімля, -ля, знакім'я, -м'я, с. Знакомство. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1. Чуб. I. 262.
Лямпа́с, -су, м. Лампасъ. Шаровари з лямпасом. Чуб.
Неврод, -ду, м. Неурожай. Вдарив неврод рік по року. Вх. Зп. 41.
Побаритися, -рюся, -ришся, гл. Промедлить, замѣшкаться. Він видавить з тебе олію, от тільки йще тут побарись! Гляди ж, сьогодня щоб убрався. Котл. Ен. І. 29.
Полозюк, -ка, м. = полоз 2.
Цегольня, -ні, ж. = цегельня. Бердич. у.
Шкварно нар. Жарко, знойно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТРОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.