Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи.
Буяти, -яю, -єш, гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Поле в них буяє подяками. Гіллястий ясокір буяє. 2) Буйствовать, бушевать. Козаки блукають купами по місту да буяють, як тиї бугаї в череді, — хочуть двори ламати да грабувати старшину. Тепер, славити Бога, тихо стало, а то все вітри буяли. 3) Парить, рѣять; жить и двигаться свободно. Буяли в небо крилами орлиці. Риба в морі і в ріках буяла.
Глуха, -хи, ж. = глуханя.
Донщи́ха, -хи, ж. = дончиця. Донщиха йшла в Ярусалим.
Жив! меж. Звукоподраж. чириканью воробьевъ.
Напра́ти, -перу́, -ре́ш, гл. Настирать.
Підіплечка, -ки, ж. Подоплека.
Похитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Похитрить.
Приздріння, -ня, с. Подозрѣніе. Він у нас у приздрінні.
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
