Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ушивальник

Ушивальник, -ка, м. 1) Узенькій ремешекъ для сшиванія. Рк. Левиц. Вас. 159. 2) Кровелыцшсъ соломою. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УШИВАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УШИВАЛЬНИК"
Віщувати, -щую, -єш, гл. Предвѣщать, предсказывать. Пугач або сич біду віщує і найпаче пожежу. Ном. № 13405.
Гарапник, -ка, м. Плеть, арапникъ. Рудч. Ск. II. 183. Шух. І. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 105).
Гарцювання, -ня, с. 1) Скачка на лошадяхъ, рыстаніе, гарцованіе. 2) Бѣганье, скачки, шалости. 3) Пляска усердная.
Запропа́сти, -ся. Cм. запропадати, -ся.
Ключина, -ни, ж. 1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються. Г. Барв. 64. 2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині. Мет. 24.
Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська. Ном. № 1588.
Медявни́к, -ка́, м. Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 171. Cм. медівник 2.
Мента́лик, -ка, м. Родъ медальона у женщинъ. Cм. дукач. Гол. Од. 50.
Поділок I, -лку, м. Ум. отъ поділ.
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Сквир. у. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Чуб. IV. 495. Ум. полюбо́вничок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УШИВАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.