Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фіявка

Фіявка, -ки, ж. 1) = хвіялка. Вх. Лем. 4 77. 2) Бѣлый кончикъ хвоста лисицы. Вх. Пч. ІІ. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЯВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЯВКА"
Загні́тиця, -ці, ж. Болѣзнь ногтя, ногтоѣда.
Їдненький, -а, -е., Ум. отъ їде́н.
Кота! меж. Крикъ на кота: прочь! А коша! бо тя наздопчу. Ном. № 497.
Літа́виця, -ці, ж. Сказочное женское существо, соблазняющее молодыхъ мужей. Желех. Мов літавиця пиналась. Млак. 105.
Обстелити Cм. обстилати.
Папа I, -пи, м. Папа, римскій первосвященникъ. Чуб. I. 289.  
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Творчість, -чости, ж. Творческая сила, творчество. Желех.  
Троє, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Левиц. І. 158. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. Камен. у. З троєма дітьми приїздила. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФІЯВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.