Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

холод

Холод, -ду, м. Холодъ. Холод не свій брат. Ном. № 647. Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. Ном. № 1300. приняти хо́лоду. Намерзнуться. Приняли й холоду, й голоду. Ном. № 1539. нагна́ти хо́лоду. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. хо́лодом бере. Знобитъ. Ум. холодище. Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЛОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЛОД"
Безнапасний, -а, -е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. ІІ. 135.
Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Леда́чо нар. 1) Лѣниво. 2) Плохо, дурно.
Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. Чуб. V. 1100. У Котл. о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті. Котл. Ен. II. 19.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Пороспилювати, -люю, -єш, гл. Распилить (во множествѣ).
Татунів, -ньова, -ве Принадлежащій татуньові.
Трійло, -ла, с. = трійка. Вх. Зн. 71. Вх. Пч. II. 26.
Хватки, -ток, ж. 1) Ухватъ. Мил. М. 95. 2) = чаплія. Сим. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОЛОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.