Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цідилка

Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. Чуб. VII. 387. зостався на цідилці. Попался во лжи. Ном. № 6786.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІДИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІДИЛКА"
Вигідливий, -а, -е. Удобный.
Грю́кало, -ла, м. и с. Сильно стучащій человѣкъ. Отцей (отце) ще мені грюкало!
Джерме́ло, -ла, с. = Джермала. Иногда только во мн. ч. джерме́ла. Ум. Джерме́льце.
Досвіткува́ння, -ня, с. Пребываніе на досвітках.
Карючений, -а, -е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая. Н. п.
Му́чити, -чу, -чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено. Чуб. III. 354.
Потопленик, потопляник, -ка, м. = потопельник. ЕЗ. V. 209. Камен. у.
Проміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять извѣстное время.
Роспукнути Cм. роспукати.
Хопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Гн. II. 12. Ілаш хопив мене за руку. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІДИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.