Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Виглядання, -ня, с.
1) Выглядываніе, высматриваніе изъ чего.
2) Высматриваніе въ ожиданіи прибытія. Cм. виглядини.
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Власник, -ка, м.
1) Собственникъ, владѣтель.
2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ).
Дослужи́ти, -ся. Cм. дослужувати, -ся.
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ.
Лясь! меж. Хлопъ! шльопъ! щелкъ! Лясь дверима, аж глина з стелі посипалась. Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Лясь зубами.
Подушне, -ного, с. Подушная подать. Оттаке здоров'я, а подушне дай. Бачать люде і Бог з неба, на подушне грошей треба.
Позаходитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и зайтися, но о многихъ или о многомъ. Также: поссориться (о многихъ). На другий день щось сі позаходили, а він побив і жінку.
Уліжно нар. Удобно для лежанія. Хоч не в'гжно, так уліжно.
