Дохожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = дохо́дити. 1) Нехай би нас стали козаки зачувати, до нас дохожати, смерти нашої доглядати. 2) Я до тебе, дівчинонько, я до тебе дохожав, я до тебе, серце моє, чорну стежку утоптав. Слічная панна да там дохожала, злото позбірала, золотару дала. 3) до ро́зуму дохожа́ти. Созрѣвать умственно. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молодії подружжя знахожати.
Залу́пати, -паю, -єш, гл. Захлопать (глазами).
Їжик, -ка, м. = їжак.
Кукуручка, -ки, ж. Раст. Epipactis palustris.
Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть.
Напряда́ти I, -да́ю, -єш, сов. в. напря́сти, -ряду́, -де́ш, гл. Выпрядывать, выпрясти. По два починки напрядаю.
Нивний, -а, -е. Полевой.
Переднити, -ню́, -ниш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий.
Чистюх, -ха, м. Насѣк. Nepa cinerea.
