Вивівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивіяти, -вію, -єш, гл.
1) Вывѣвать, вывѣять.
2) Провѣвать, провѣять. (Пшеницю) помолотити, вивіяти.
Говіти, -ві́ю, -єш, гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане.
Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1.
Зажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Употреблять, употребить, вкушать, вкусить. Будуть до тебе козаки заїзджати, будуть у тебе хліба-соли заживати. Я горілки не заживаю. Зажиймо табаки. Гей, гості, що єсть — заживайте. 2) Испытывать, испытать. Жила в батька не рік, не два, — не зажила добра. роско́ші зажи́ти. Пожить въ роскоши, богатствѣ. Гей, хто хоче роскоші зажити, — гей, нехай іде до двора служити. 3) Пріобрѣтать, пріобрѣсти; зарабатывать заработать въ наймѣ. Мізерний був, хтілось то копійки зажити. Скільки це вже я в вас грошей зажила? сла́ви зажи́ти. Пріобрѣсти извѣстность, славу. Ой не знав козак, да не знав Супрун, да як слави зажити: ой зібрав військо славне запорожське та й пішов орду бити. Зажили вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки. 4) — вік. Жить, пожить на счетъ чужого вѣка. Ти чужий вік заживаєш.
Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива.
Квочечка, -ки, ж. Ум. отъ квочка.
Недоспів, -ву, м. Недопѣтое. Недоспів твій доспівую, мій брате.
Поновлення, -ня, с.
1) Возобновленіе. Поновлення прав священної природи. Поновлення старини ждемо.
2) Обновленіе.
Соловейків, -кова, -ве Соловьиный. Ой коби я мала орлові крила, соловейкові очі.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати.
