Від, од, пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Ти ляжеш од комори, а я ляжу від обори, — т. е. ты ляжешь со стороны амбара и. т. д. Родительный падежъ съ від при страдательномъ причастіи переводится по-русски творительнымъ падежомъ. Земля від Бога зроблена. Був спокушуваний од сатани. Употребляется від для образованія сравнит. степени и тогда совсѣмъ не переводится. Єсть же і негіднійші від мене. Хиба ж таки я посліднійший од усіх? Од моєї Ганнусеньки кращої немає.
Змарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку потратить, растратить; испортить. Змастити, змащу, стиш, гл.
1) Смазать. Ой надибав дубового сала, як змастив милу, аж шкура відстала.
2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, съѣвъ кушанье. І коряк той спорожнили, і миски: змастили.
Крамарочок, -чка, м. Ум. отъ крамарь.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный.
2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить.
3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти.
Мо́рщитися, -щуся, -щишся, гл. Морщиться. Як не морщусь, не стараюсь.
Поболювати, -люю, -єш, гл. Побаливать. Палец поболює мє.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Трояндочка, -ки, ж. Ум. отъ троянда.
Чепурка, -ки, ж. Чистеха, опрятная женщина. Cм. чепуруха.
Штиркати, -ка́ю, -єш, гл. = штрикати.
