Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чаїник

Чаїник, -ка, м. Въ сказкѣ: птенецъ пигалицы. Двадцять качиних дітей, а одно чаїне. От чаїник і каже.... Чуб. II. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАЇНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАЇНИК"
Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Коркобець, -бця́, м. Радуга. Вх. Зн. 28.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Мі́тися, міюся, -єшся, гл. = матися.
Паренина, -ни, ж. 1) Паръ, паренина. Вх. Зн. 46. 2) Мякина, изрубленная трава и пр. обваренная кипяткомъ для корма свиньямъ. Вх. Лем. 447.
Подоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Поодинці нар. По одному, въ одиночку.
Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене. Г. Барв. 4 84.
Утулити, -ся. Cм. утуляти, -ся.  
Хапун, -на, м. 1) Хватающій. Г. Барв. 27. 2) Взяточникъ. Хапун такий, що й з рідного батька злупить. Котл. ШІ. 388 3) Чортъ. Там тебе хапун ухопить. Грин. І. 243. А щоб тебе хапун ухопив. Харьк. г. 4) Въ загадкѣ: ротъ. Чуб. І. 307.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАЇНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.