Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чалий

Чалий, -а, -е. Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Чуб. V. 1065. Запряжу тобі чалу кобилу. Грин. II. 281.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАЛИЙ"
Блиск, -ку, м. 1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш. Кіевск. у. 2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Драг. 268. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70.
Гайно 2, -на, с. 1) Навозъ, испражненія. Ном. № 7916; № 6572. 2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. ѴІІІ. 49. 3) Медвѣжья берлога. Шух. L 22. 4) Безпорядокъ. гайном стояти. Быть въ безпорядкѣ. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.
Гнівник, -ка, м. Въ выраженіи: він мій гнівник. Онъ со мной въ ссорѣ. Желех.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Зайчи́ха, -хи, ж. Самка зайца.
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. Мир. Пов. І. 170.
Подокочувати, -чую, -єш, гл. Докатить (во множествѣ).
Ратай, -тая, м. Пахарь. АД. І. 53.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. ІІІ. 55.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.