Вичитувати, -тую, -єш, сов. в. вичитати, -таю, -єш, гл. 1) Читать, прочесть. Ходив прохати дяка псалтирю вичитувать. І ще багацько.... звідтіль (з книги) він вичитував. 2) Произносить, произнести при чтеніи. Як його вичитувать треба? 3) Выговаривать, выговорить. Ну, що як би їй оце почт вичитувати, як вона знущалася над нами?
Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт.
Гноїти, гною, -їш, гл.
1) Гноить. Діди строють, а баби гноють.
2) Унаваживать, удобрять.
Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга.
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти.
Повириватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Вырваться (о многихъ).
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Cм. помет.
Прицуцуватий, -а, -е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! Прицуцувата падлюка! (брань).
Пруслук, -ка, м. Чемерка безрукавка съ двумя разрѣзами на бокахъ и тремя назади.
Роздмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть.
