Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чертина

Чертина, -ни, ж. = очеретина. Ум. черти́нка. Мил. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРТИНА"
Властиво нар. 1) Свойственно. Желех. 2) = власне.
Галон, -на, м. Галунъ, позументъ. Золотії галони, а срібнії запони. Н. п.
Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Клапачка, -ки, ж. 1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат. Вх. Лем. 424.
Лоши́ця, -ці, ж. Кобылица. Як корова за телям, як лошиця за лошям. Чуб. І. 92. Ум. лошичка. Вас. 197.
Нерозважно нар. 1) Безутѣшно. Нерозважно плакала. Мир. ХРВ. 317. 2) Неразсудительно, легкомысленно.
Припнути, -пну, -не́ш, гл. = прип'ясти. Припну фартух дорогий. Чуб. V. 10.
Припорука, -ки, ж. Порученіе.
Увернути, -ся. Cм. увертати, -ся.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Черн. г. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі. МВ. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.