Бахтати, -таю, -єш, гл. Буйно рости.
Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. Въ слѣдующей приговоркѣ въ значеніи: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках.
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Меже́ний, -а, -е. 1) Средній; обычный; какъ разъ такой, какъ должно быть. Косарь саме межений. Чи зелений хліб? — Ні, він тепер саме межений. То була прибутна, а то вже стала межена вода. 2) Лѣтній. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін або до Миколах, поки льод стане. 3) Вяленый? маринованный? Межені осятри до хріну.
Пакість, -кости, ж. Пакость. Чорте, де йдеш? — Болота палити. — Не буде горіти! — Добре мені пакість зробити.
Підлесливість, -вости, ж. Льстивость, вкрадчивость. Чого вона не досягне ласкою, підлесливостю і коханням.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый.
Прискрипати, -паю, -єш, гл. = прискригнути. Прискрипала мене нещасна година: вмерла жінка, зосталась дитина.
Укравка, -ки, ж. Кусокъ остающейся отъ кроя матеріи. Шиють, вишивають дорогі сукні; укравочки на подарочки, обрізочки на цвіточки. Ум. укравочка.
Фірманина, -ни, м. = фірман.