Болоночка, -ки, ж. Ум. отъ болона.
Зольниця, -ці, ж. = зільниця.
Ми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Дергать, рвать, таскать; вырывать, выдергивать съ корнемъ. Здається... микав би за коси. Люде бачили, що вони микали пшеницю, та й досвідчили. Такий уродив маленький ячмінь, що косою не зачепиш, — доводиться микати 2) Мыкать, чесать пеньку или ленъ для пряжи. Микати мичку. 3) микати губами. Шевелить губами.
Мурно-Ка́мінь, -ня, м. Встрѣчается въ пѣснѣ для обозначенія драгоцѣннаго камня въ перстнѣ. На тій ручці злотий перстень, на перстені мурно-камінь.
Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи.
Угілля, -ля, с. = вугілля.
Хлопан, -на, м. Валетъ (въ картахъ). Не чванься дуже, бо я зараз прикрию хлопаном.
Цяцькатися, -каюся, -єшся, гл. Тѣшиться, забавляться, возиться. Цяцькається, як жид пархами. Не першина було мені цяцькатися з жінотою.
Шульок, -лька, м. = шулка.