Доґе́дзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Докапризничаться.
Доно́шувати, -шую, -єш, сов. в. доноси́ти, -ношу́, -сиш, гл. 1) Донашивать, доносить, оканчивать, окончить ношеніе. Це ще материну юпку доношую. 2) Донашивать, доносить, износить одежду. віно́чка доноси́ти. Сохранить дѣвство. Либонь, козаченьку, віночка не доношу!... Треба, козаче, три серпанки купити: одним серпанком мале дитя сповити, другий серпанок бабусенці дати, а третій серпанок самій треба надіти.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Собак дражнили на дворах. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо.
Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.
Зупинити, -ся. Cм. зупиняти, -ся.
Кашечка, -ки, ж. Ум. отъ каша.
Лове́цький, -а, -е. Охотничій, ловецкій. За лаштунками чутно ловецькі роги. Сплітають сіть ловецькую на нас.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Матю́к, -ка, м. Брань въ мать. матюки гнути. Ругаться по матери.
Перекочувати, -чую, -єш, сов. в. перекотити, -кочу, -тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку.
