Відлига, -ги, ж. Оттепель.
Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево.
Ґайди́ця, -ці, ґа́йдичка, -ки, ж. Ум. отъ ґайда 1, 2.
Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться.
Здиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. зди́бати, -баю(-блю), -баєш(-блеш), гл. Встрѣчать, встрѣтить. Костю, чи не здибали-сте де мого Михаська? Ідуть, ідуть, здибають пана. Як вас (літа) здибле лиха доля, будьте коротенькі. Біда здибав легко, а трудно її збутися. Він нас здибав за селом.
Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався.
Пращикувати, -ку́ю, -єш, гл. = пащекувати.
Привести, -веду, -де́ш, гл.
1) Cм. приводити.
2) Родить. Жінка привела дитя. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Кобила привела коника.
Рунистий, -а, -е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.
Трачка, -ки, ж. Лѣсопильня.
