Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербинча

Щербинча, -чати, с. Горшокъ съ выбитымъ краемъ. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНЧА"
Захлыстуватися, -туюся, -єшся, гл. Захлебываться.
Налеті́ти Cм. налітати.
Обмацуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. обмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Ощупывать, ощупать себя или вокругъ себя. Обмацавсь — шило коло мене. Грин. II. 336.
Обрубати, -ся. Cм. обрубувати, -ся.
Плодниця, -ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей. Н. Вол. у.
Поприсилювати, -люю, -єш, гл. Привязать (во множествѣ).
Розумування, -ня, с. Разсужденіе. О. 1862. І. 68. Не багато тут буде нашого розумування. О. 1862. І. 65.
Станівний, -а́, -е́ = станівкий. Камен. у. Віл станівний. Рк. Левиц. Кабан аж у три роки бував станівним. Рк. Левиц.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька. ЗЮЗО. І. 120.  
Шайнути, -ну, -неш, гл. Дунуть. Як шайнули буйні вітри. Гол. III. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБИНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.