Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щирувати

Щирувати, -ру́ю, -єш, гл. Держать себя искренно, быть искреннимъ съ кѣмъ. Як зо мною п'ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, а як від мене підуть, — за мене говорять, ще й на мене ворогують. Чуб. V. 467.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 526.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИРУВАТИ"
Капусняк, -ка́, м. Родъ щей.
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Неклан, -на, м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Рудч. Ск. II. 2. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).
Пашина, -ни, ж. = пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Первоспи, -пів, м. мн. Первый сонъ.
Перець, -рцю, м. Раст. а) перецъ, Piper. З перцем чи не з перцем, іно щоб з добрим серцем. Ном. б)собачий. Polygonum Hidropiper L. ЗЮЗО. І. 132. 2) дати перцю. Вздуть, дать трепку. 3) злидні та ще з перцем. Голь съ претензіями. Ум. перчик. Несу перчику, венберю на свою любу вечерю. Грин. III. 539.
Рушання, -ня, с. Движеніе съ мѣста.
Сніговобілий, -а, -е. Снѣжнобѣлый. Левиц. Пов. 139.
Удягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. удягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. У свитину вдягатимусь. Шевч. 504. Ой бурлака не вмивався, нема свити — не вдягався.
Хвостняк, -ка, м. Раст. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.