Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щіль

Щіль, -лі, ж. Щель. Дві дровиняки, чотирі поляки, вісім дір, дев'ята щіль. (Загадка: ярмо). ХС. ІІІ. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 527.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩІЛЬ"
Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Зага́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: «гай! гай!».
Загрю́кати, -каю, -єш, гл. Застучать, захлопать (дверью).
Інститутський, -а, -е. Институтскій. Вони в'їхали на інститутське подвір'я. Левиц. Пов. 116.
Неврікливий, -а, -е. Не подвергающійся болѣзни отъ уроків. Шоб неврікливе було, — умивають із помийниці. ХС. VII. 420.
Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Пригнічувати, -чую, -єш, гл. = пригнітати. Безбожники пригнічують нещасних. К. Іов. 76.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Тмастий, -а, -е. Темноцвѣтный? Левч. 161.
Шупортатися, -таюся, -єшся, гл. = шпортатися. Св. Л. 110. Текля коло неї.... шупорталась. Св. Л. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.