Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддихати

Віддихати, -хаю, -єш, сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл. 1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Рудч. Ск. І. 92. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Чуб. І. 5. Сіла одітхнути. Левиц. І. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДИХАТИ"
Бунчук, -ка, м. 1) Одинъ изъ знаковъ гетманскаго достоинства: древко съ металлическимъ яблокомъ на концѣ, подъ которымъ свѣшивался лошадиный хвостъ. Козаки добре зробили: бунчук, булаву положили, Єврася Хмельниченка на гетьманство настановили. Мет. 398. бунчуком, бунчука стояти. Стоять вертикально? Ого, напрутив! так бунчуком (бунчука) і стоїть. Ном. № 13958.
Варко нар. 1) Жарко (о погодѣ). Лебед. у. 2) Вѣроятно, правдоподобно. Галиц. 3) = варівко 1. Шух. І. 83.
Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. K. Іов. 81. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Перекидький, -а, -е. = перекидистий. Волч. у. (Лобод.).
Підластитися Cм. підлащуватися.
Посівний, -а́, -е́ Посѣвный. посівне. Всякое зерно, которое сѣется. Там усе посівне роде добре. Волч. у.
Приманити Cм. приманювати.
Самовладність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.
Фірманина, -ни, м. = фірман. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.