Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддихати

Віддихати, -хаю, -єш, сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл. 1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Рудч. Ск. І. 92. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Чуб. І. 5. Сіла одітхнути. Левиц. І. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДИХАТИ"
Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. І. 97.
Кристаль, -лю, м. = кришталь. Дівчино-ягодо! який у тебе кристаль під носом — як московський патрон. Ном.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Шевч. 163 Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Радом. у. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров. Мир. Пов. І. 163. 3)св. івана. Раст. = іванок. Вх. Пч. І. 10. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула. Чуб.
Мирі́ння, -ня, с. Примиреніе. Видно, яке буде миріння: сьогодня помиримось, а завтра буде вп'ять тієї ж. Павлогр. у.
Обсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. обсо́хти, -хну, -неш, гл. Обсыхать, обсохнуть. Заплакані очі трохи обсохли. Левиц. Пов. 127.
Перековувати, -вую, -єш, сов. в. перекувати, -кую́, -єш, гл. 1) Перековывать, перековать, наново сковать. 2) Наново подковывать, подковать. Пане, треба коні перековувати, бо не доїдем до міста, падають. Грин. II. 231. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: прекратить кукованье. 4) Передавать, передать, пересказать кукованьемъ кукушки. Ой ти, моя родинонько, не цурайся мене, хоч сивою зозулькою перекуй до мене. Мет. 463.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Грин. III. 396, 429. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Чуб. V. 150. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Драг. 156. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. Чуб. II. 141. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Левиц. І. 75. Курява посіла на семинаристів. Левиц. Пов. 4. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. К. ЧР. 344. 4) Cм. ii посідати.
Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у. 2) Лопнуть, треснуть.
Фундація, -ції, ж. 1) Основаніе, учрежденіе. Желех. 2) Пожертвованіе капитала на основаніе чего. Шейк.
Широко нар. 1) Широко. Широко ступав він. Стор. МПр. 109. 2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» К. ХП. 21. Чіпка став широко росказувати. Мир. ХРВ. 247. Ум. широченько. Ступай, ступай, кониченько, широченько. МУЕ. III. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.