Кади и кадивай, нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи.
Наньма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ом. Отрутонька.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть...
Повводити, -джу, -диш, гл. Ввести (многихъ).
Скрижівка, -ки, ж. — капусти. Отрѣзанный кружекъ капустнаго кочня.
Слива, -ви, ж. Слива. сидить, як у сливах. Онъ не въ своей тарелкѣ. Ум. сливка, сливонька, сливочка.
Смиренник, -ка, м. Скромникъ.
Ушивати, -ваю, -єш, сов. в. ушити, ушию, -єш, гл.
1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Най тобі мачуха сорочку вшиє.
2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. (Хату) околотом вшиває.
3) Обшивать, обшить лубомъ кузовъ повозки. Не вшитий віз.
Шугай, -гая, м.
1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю.
2) Родъ женской одежды.
3) Имя собаки.
