Гей! I меж.
1) Понуканье для воловъ, коровы: прямо впередъ. Воликів за налигач.... та й гей! соб! цабе! помаленьку.
2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечерять.
3) Пѣсенное непереводимое восклицаніе. Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде, гей завтра мороз буде.
4) гей-си = шугу. Гей-си, гей-си, зозуленько, в темний ліс кувати.
Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є.
Гу́мен, -на, м. Игуменъ. Гумен у них був чоловік дуже побожний.
Звіта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться, сказать привѣтствіе при встрѣчѣ. Ввійшли вони до хати, не уміли ся звітати.
Земляни́н, -на, м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе... Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські.
Луча́й, -ча́ю, м. Случай.
Образливо нар.
1) Оскорбительно.
2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою.
